Страхування

Страховий агент, брокер чи онлайн-сервіс: у кого купувати поліс

Агент продає поліси від імені страховика і отримує винагороду від нього. Брокер діє від власного імені в інтересах клієнта і зобов'язаний порівняти умови щонайменше двох страховиків. Онлайн-сервіс, який оформлює поліси, за законом теж є страховим посередником. Будь-кого з них перевіряють у Реєстрі страхових посередників Національного банку: посередник зобов'язаний назвати номер свого запису в реєстрі ще до укладення договору.

Опубліковано 7 листопада 2026 · оновлено 12 листопада 2026 · Редакція Fin Experts · 9 хв читання

Поліс рідко купують напряму в офісі страхової компанії. Частіше між вами і страховиком стоїть хтось третій: знайомий агент, банк, автосалон, сайт з калькулятором. Закон «Про страхування» називає всіх їх страховими посередниками і вимагає, щоб кожен був у публічному реєстрі Національного банку. Від того, хто саме перед вами, залежить, чиї інтереси він представляє, хто йому платить і хто відповідатиме за помилку.

Хто є хто: агент, субагент, брокер

Закон розрізняє п'ять видів посередників: страховий агент, додатковий страховий агент, субагент, страховий брокер і перестраховий брокер. Звичайному покупцеві трапляються перші чотири.

Агентом може бути фізична особа, підприємець або компанія. Він має право працювати з кількома страховиками одночасно. Додатковий агент знайомий кожному, хто оформлював страховку разом з кредитом, автомобілем чи туром: для такої компанії страхування не основний бізнес.

Що роблять брокери і чим вони відрізняються від агентів

Головна різниця в тому, на чиєму боці посередник. Агент представляє страховика. Брокер діє від власного імені та в інтересах клієнта на підставі договору. Закон покладає на брокера обов'язок, якого в агента немає: провести порівняльний аналіз загальних умов договорів двох або більше страховиків і дати клієнту консультацію щодо обґрунтованого вибору.

Брокерів в Україні небагато. За даними Національного банку, на 1 листопада 2026 року їх 40. Агентів незрівнянно більше, тож приватна людина зазвичай має справу саме з агентом.

Офіційного рейтингу «найкращих» чи «найнадійніших» брокерів не існує, регулятор таких оцінок не ставить. Перевірити можна інше: чи є брокер у реєстрі, чи має він договір страхування власної відповідальності і чи застосовував до нього НБУ заходи впливу. Картки брокерів з відкритими даними є в нашому розділі «Страхові брокери».

Хто платить посереднику і скільки

Агент і додатковий агент отримують винагороду від страховика. Вона входить до складу страхової премії, тобто окремо за послуги агента ви не платите.

З брокером можливі два варіанти: йому платить або клієнт, або страховик. Отримувати винагороду в межах одного договору одночасно від обох брокеру заборонено. Фіксованого тарифу закон не встановлює, розмір визначає договір.

Що ви маєте право знати про гроші посередника:

• Вид винагороди. Посередник зобов'язаний до укладення договору повідомити, як саме він заробляє: платить клієнт, платить страховик чи це комбінація.
• Розмір, якщо платите ви. Коли послуги посередника оплачує безпосередньо клієнт, розмір і спосіб оплати розкриваються обов'язково.
• Комісія брокера від страховика. На вимогу клієнта її розмір зазначають у договорі страхування.

Ще одна норма захищає від нав'язування. Умови винагороди не повинні створювати конфлікт інтересів: посередник не має права пропонувати продукт, виходячи з розміру своєї комісії, якщо може запропонувати інший, що краще відповідає потребам клієнта. До укладення договору він зобов'язаний з'ясувати ваші потреби на підставі отриманої від вас інформації.

Онлайн-сервіс: це агент, брокер чи просто сайт

Закон не знає окремого поняття «онлайн-сервіс». Є проста межа. Сайт, який лише надає інформацію про страхові продукти і не вживає жодних заходів для укладення договору, реалізацією не займається і посередником не є. Сайт, де ви обираєте пропозицію, заповнюєте дані і платите, поліс продає. Його власник має бути в Реєстрі страхових посередників як агент чи брокер, або ж це сайт самого страховика.

Вимоги до розкриття інформації для онлайн-продажу ті самі, змінюється тільки форма. Відомості можна надати електронною поштою, посиланням на сторінку сайту, через особистий кабінет або застосунок, за умови що факт надання можна підтвердити. Тому в порядного сервісу на сайті є назва юридичної особи, код, перелік страховиків, з якими він працює, і посилання на запис у реєстрі.

Сам договір, укладений онлайн, має таку саму силу, як паперовий. Закон дозволяє оформлювати договір страхування у формі електронного документа або в порядку, передбаченому законодавством про електронну комерцію. Електронний договір, підписаний у встановленому порядку, наприклад одноразовим ідентифікатором з SMS, за правовими наслідками прирівнюється до письмового. Автоцивілку взагалі укладають тільки в електронній формі. Після оплати ви маєте отримати підтвердження: електронний документ, квитанцію або чек.

Перелік сервісів, які продають поліси онлайн, з даними про кожного ми ведемо в розділі «Онлайн-страхування».

Як перевірити посередника в реєстрі

Реєстр страхових посередників веде Національний банк. За законом він публічний, а доступ до нього безоплатний. Шукати треба в Комплексній інформаційній системі НБУ, там само, де перевіряють страхові компанії.

Записи про агентів і субагентів вносить сам страховик, з яким вони працюють, і він же відповідає за їхню достовірність. Договір з агентом починає діяти не раніше, ніж запис з'явиться в реєстрі. Брокерів реєструє Національний банк. Отже, посередник, якого в реєстрі немає, продавати страховку не має права, хоч би що було написано в його візитівці. Використовувати слова «страховий агент» чи «страховий брокер» у назві без реєстрації закон забороняє і вважає недобросовісною рекламою.

Що посередник зобов'язаний розповісти до договору

Перелік довгий, у законі дванадцять пунктів. Для покупця найважливіші такі:

• хто він: назва або прізвище, код, адреса, сайт;
• що він є страховим посередником і які має повноваження;
• номер запису в реєстрі;
• з якими страховиками він працює;
• чи володіє він істотною часткою в якомусь страховику і чи володіє страховик часткою в ньому;
• як він отримує винагороду;
• як захистити свої права і куди подавати скаргу.

У самому договорі страхування, укладеному через посередника, має бути інформація про нього. Перевірте це в отриманому полісі: якщо виникне спір, буде видно, хто саме продав вам договір.

Готівка агенту і хто відповідає за помилку

Одна норма варта того, щоб запам'ятати її дослівно. Страховим агентам, які є фізичними особами, заборонено отримувати страхові премії від клієнтів. Договір, укладений з таким порушенням, вважається нікчемним. Якщо знайомий агент пропонує «дати гроші йому, а він сам унесе», відмовляйтеся: платіть на рахунок страховика або через касу компанії.

Агенти-підприємці, агенти-компанії і брокери, які приймають платежі, зобов'язані мати договір страхування власної відповідальності. Якщо такого договору немає, за майнову шкоду через помилку або необережність посередника відповідає страховик. Те саме стосується агентів-фізичних осіб, додаткових агентів і субагентів без такого договору, якщо інше не визначено їхнім договором зі страховиком. За помилки власних працівників страховик відповідає завжди.

Чи можна відмовитися від купленого поліса

Так, і це право не залежить від того, де ви купували. Страхувальник може протягом 30 календарних днів від укладення договору відмовитися від нього без пояснення причин. Про відмову повідомляють страховика письмово або в електронній формі, і він зобов'язаний повернути сплачену премію повністю, якщо за цей час не сталося події з ознаками страхового випадку.

Є винятки. Правило не діє для договорів строком менше 30 днів (наприклад, коротка страховка на поїздку), для автоцивілки і якщо ви вже повідомили про страховий випадок.

То в кого купувати

Єдиної відповіді немає, і закон дає однаковий захист у всіх трьох випадках. Вибір залежить від задачі.

• Простий стандартний поліс (автоцивілка, страховка в подорож) зручно купувати онлайн: умови типові, ціни легко порівняти, договір одразу в електронній формі.
• Складний ризик (дороге майно, нестандартні умови) краще обговорити з брокером, який зобов'язаний порівняти кількох страховиків.
• Агент доречний, коли ви вже обрали компанію і потрібна людина, яка допоможе з оформленням і документами.

В усіх випадках спочатку перевірте посередника в реєстрі, а потім і саму компанію. Як це зробити, читайте в матеріалі «Як перевірити страхову компанію перед купівлею поліса».

Джерела

• Закон України «Про страхування» № 1909-IX, статті 1, 67, 68, 70, 72, 74, 77, 78, 79, 80, 81, 85, 88, 89, 97, 107
• Закон України «Про електронну комерцію» № 675-VIII, статті 11 і 12
• Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 3720-IX, стаття 11
• Національний банк: пошук небанківських установ і реєстри
• Комплексна інформаційна система Національного банку
• Національний банк: кількість учасників ринку на 1 листопада 2026 року
• Національний банк: захист прав споживачів